Онтаріо є регіоном із величезними природними ресурсами. Йдеться про родовища корисних копалин зі значним потенціалом. Більше про історію гірничої справи Онтаріо розповість Оттава Name.
Природні багатства регіону
Корінні жителі добре знали про родовища корисних копалин, використовуючи їх для своїх потреб. Масштаби мінерального потенціалу Онтаріо також вражали. Вже на початку XX століття на різних ділянках провінції були зроблені перші знахідки срібла та золота докембрійського щита (йдеться про первинну геологічну формацію Канади).
У 1880-х роках поблизу Садбері були виявлені масивні родовища мідно-нікелевих руд. Цікавим є те, що у поезії також описувалося природне багатство регіону. Наприклад, Роберт В. Сервіс описував, що наступні покоління змогли розкрити потенціал корисних копалин, перетворивши його у реальне багатство.
Перевезення корисних копалин
Воно здійснювалося переважно річками, озерами, основними волоками. Наприклад, хороші сільськогосподарські угіддя розташовувалися вздовж річок Оттави, Св. Лаврентія та в окрузі Принца Едуарда.
Була виявлена велика ділянка землі, добре знайома канадцям як Південно-Західне Онтаріо, яка стала одним із найродючіших регіонів Канади.
Ранні пошуки
У Верхній Канаді буди доступні такі матеріали: будівельний камінь (вапняк, граніт, пісковик, мармур), шифер, сланці, гіпс, глина для виготовлення цегли, цементу, штукатурки. Вони були доступні у Верхній Канаді. Було засновано значну кількість цегельних заводів.
- У 1801 році було побудовано першу в провінції доменну піч для виплавки чавуну у Фоуренс-Фоллс (сучасна назва – Ліндгерст). Це було вкрай актуально, адже великою потребою було залізо для місцевого виробництва печей, чайників, каструль та сковорідок, інших залізних виробів. Завод пропрацював до 1811 року, поки не загорівся. Попри спроби й далі виготовляти там залізо, видобуток припинився.
- Відомо, що у 1822 році вперше був видобутий гіпс у Верхній Канаді. Цікавим є те, що природні будівельні матеріали, винайдені ще у ті часи, їх якість та майстерність ремісників, збереглися до наших днів.
- Запаси залізної руди. Торговці залізом мали значну проблему, яка стосувалася забезпечення достатніх запасів залізної руди. У ті часи використовувалося болотне залізо. Через проблеми із постачанням залізної руди, діяльність у Нормандейлі Ван Нормана стала збитковою. Чоловіку наприкінці 1840-х років вдалося відродити виробництво чавуну в Марморі. Це місце, де у 1824 році було виявлено родовище «Велика руда», відоме нині як шахта Блертона.
Геологи Онтаріо
Якщо цілком зрозумілим є природні багатства регіону, то потреба у геологах була нагальною. Важко було знайти геолога у ті часи, який би добре розумів походження та середовище виникнення металевих родовищ. Одним із вчених, який зміг досягнути значних успіхів у розвитку геології, теоретичної та прикладної науки, був Вільям Логан.
Чоловік був канадцем шотландського походження, якому вдалося зробити свій неоціненний вклад у становлення гірничої справи у регіоні. Ще під час його перебування в Англії, він розробив оригінальну теорію щодо того, що родовища вугілля мають осадове походження. Провідні геологи, наприклад, Чарльз Лайєль, інші, підтримали теорію.
Вільям Логан став першим урядовим геологом Канади у 1842 році. Чоловік заснував та став першим директором Геологічної служби Канади, де він пропрацював протягом 27 років, отримавши чимало відзнак.
Топографічні, геологічні карти та розвідки
Під час підготовки спеціальних звітів, топографічних, геологічних карт було зроблено ряд відкриттів:
- 1847-48 рр. – видобуток міді на північному березі озера Гурон у шахтах Брюса;
- 1850-1860-ті роки – нафта і природний газ на південний схід від Сарнії в південно-західному Онтаріо;
- 1866 рік – сіль і гіпс в районі Годеріх;
- 1866 рік – золото біля Мадока і Мармори, перші відкриття золота в Канадському щиті;
- 1868 рік – срібло на Сільвер Айлет на озері Верхньому;
- 1883 рік – відкриття міді поблизу Садбері Томом Фланаганом. Це чоловік, який працював ковалем на будівництві смуги відводу для Канадської тихоокеанської залізниці.
Варто зазначити, що Вільям Логан ретельно та високодисципліновано проводив польові та лабораторні роботи. Отримана інформація була перенесена у том «Геологія Канади», опублікований у 1863 році.
Нова ера пошуків
Йдеться про період 1842-1890-ті роки. Вже з 1842 року перші дослідники та невеликі товариства почали досягати перших успіхів самостійно. Зовсім скоро стало зрозуміло, що шанси знайти будь-які мінерали значно вищі у тих районах, де їх вже раніше знаходили місцеві жителі, мисливці чи дослідники.
У XIX столітті у декількох коледжах та університетах Онтаріо започатковували дослідження геології та гірничої інженерії. Як вже було зазначено вище, провінція потребувала досвідчених дослідників та добре підготовлених геологів та мінералогів. Крім цих осіб, потрібні були також металурги, тобто ті особи, які вміли добувати та відокремлювати мінерали з руд, очищувати їх.
У період 1890-1940-х років були зроблені важливі відкриття срібла і золота. Цікавим є й те, що деякі родовища дорогоцінних металів, знайдених в Онтаріо, виявилися найбагатшими у світі.
Кобальтовий срібний бум
Розповідаючи про історію гірничої справи Онтаріо, важко оминути кобальтовий срібний бум 1903 року, який ще називають «колискою гірничої промисловості Канади».
Складно переоцінити роль кобальту, адже він суттєво розширив можливості канадців не лише у розвідці, але й у видобутку корисних копалин. Саме кобальт допоміг у фінансуванні майбутнього розвитку шахт.
У ті часи зацікавлені у такій гірничодобувній діяльності були розвідники, розробники шахт, інженери, менеджери, фінансисти, банкіри. Тобто коло зацікавлених осіб було дійсно значним, адже всі прагнули навчитися та здобути цінну інформацію.
На початку XX століття були відкриті важливі технологічні досягнення саме завдяки кобальту. Це сприяло розвитку гірничодобувної промисловості та металургії.
«Кобальтове братство» досить швидко розповсюдилося по території Онтаріо. Це сприяло й тому, що досить швидко Канада отримала репутацію країни з розвиненими гірничими технологіями. Цікавим є той факт, що представники «кобальтового братства» передавали знання своїм дітям та онукам. Часто у канадських гірничодобувних колах простежувався родинний зв’язок, який вів до кобальту або ж інших золотих, недорогоцінних металів.
Коротко про головне
Сучасні жителі Онтаріо часто цікавляться тим, чому саме цей регіон здобув славу гірничого. Ось декілька причин, чому так сталося:
- Онтаріо – регіон, багатий на різноманітні корисні копалини;
- провінція має досить зручне розташування для видобутку та майбутнього транспортування мінеральних ресурсів;
- у розвиток гірничої промисловості вкладалися значні інвестиції;
- застосування нових технологій у видобутку, а також у переробці мінеральних ресурсів.
Видобуток корисних копалин в Онтаріо підтримує 31 000 прямих та 47 000 непрямих робочих місць.
Тож, приклад гірничої справи Онтаріо та її історія є свідченням того, як багатство природних ресурсів може позитивним чином вплинути на розвиток цілого регіону. Онтаріо й нині залишається одним із лідерів гірничодобувної галузі у Канаді.
