Більшість жителів Оттави навіть не замислювалися над тим, коли в їхньому рідному місті вперше з’явилося перероблення сміття, коли їхні предки вперше замислились про екологію та наслідки діяльності людини.
До середини минулого століття перероблення як такої не існувало. Ставлення людей до навколишнього середовища кардинально змінилося в 1965 році, коли люди зрозуміли, що забруднення повітря та гори сміття викликають різні захворювання, через які збільшується смертність. Далі на ottawa.name.
Коли вперше замислились про забруднення в Оттаві?
В Оттаві перероблення побутових відходів вперше була застосована у 1965 році, але й до цього оттавці неодноразово намагалися привернути увагу до проблеми забруднення міста різним сміттям. Про це збереглося згадування у старому журналі Оттави за 1879 рік. У ньому редактор присвятив статтю проблемі високого рівня смертності, викликаного проблемою утилізації сміття.
Спроби налагодити утилізацію сміття
У 19 столітті забруднення було справжньою проблемою, яка забирала життя жителів Оттави. Тільки на початку 20 століття ситуація зі сміттям на міських вулицях почала поступово змінюватися. Але, все ж таки. основним двигуном змін була не стурбованість про екологію, а залучення додаткових фінансових коштів до бюджету міста. А їх могла надати утилізація сміття, зокрема утилізація використаного паперу.
Поняття “утилізація” на початку 20 століття кардинально відрізняється від того, яке всі знають. У Оттаві у 1900-х роках на вулицях міста з’явилися перші баки для збирання макулатури. Вони були червоного кольору і були розміщені на розі практично кожної вулиці. Папір збирали до повного наповнення бака, після чого його передавали на міський склад, зважували та продавали. Усі кошти, які вдалося виручити від продажу паперу, йшли на військових, які воювали у Франції. Саме цей процес на початку 20 століття називався «утилізацією».
У деяких жителів Оттави в 1900-х роках виявилася така величезна кількість непотрібного паперу, що вони просто не могли донести їх до бака. Щоб розв’язати цю проблему, керівництво міста попросило надати власників автомобілів свої транспортні засоби для доставлення великих обсягів паперу до бака. Через деякий час уряд відкрив гарячу лінію, куди можна було зателефонувати та викликати спеціальний автомобіль, який зможе забрати та доставити папір до бака.
Програма збору макулатури на початку 20 століття була дуже успішною. Завдяки збору непотрібного паперу, на допомогу канадських армій вдавалося збирати по 20 тисяч доларів на рік.
Практично через 20 років з моменту заснування програми зі збору макулатури, була створена ще одна об’єднана програма. Але через те, що в 1920 році вартість макулатури дуже сильно знизилася, збір паперу став неприбутковою справою.
На цьому збирання макулатури в Оттаві не закінчилося. Коли ціни на макулатуру стали більш-менш прийнятними, члени різних організацій (таких як: бойскаути, церковники та інші) знову взялися до збору макулатури. До 1939 року оттавцям вдавалося щороку збирати близько 3 тисяч тонн макулатури та відправляти на допомогу армії від 25 тисяч доларів. Ціни за одну тонну макулатури залежали від якості паперу, тому могла варіюватися від 8 доларів до 30 доларів.
Збір макулатури під час Другої світової війни
Якщо до початку 1940-х років збір макулатури був періодичним, то коли почалася Друга світова війна, збір став регулярним. Отримані кошти від збору паперу, як і раніше, прямували на підтримку канадських військових. У період 1940-х років за збиранням паперу відправляли вантажні машини, а мешканцям міста для його упаковки роздавали великі мішки.
Саме у військовий період в Оттаві, крім макулатури, почали збирати різний металолом, а також скляні та жерстяні банки та пляшки.
Після війни збір паперу продовжився, але він був не в такому обсязі, як раніше. Якщо до війни та в період війни збирали по 3 тисячі тонн макулатури за рік, то після війни пішов різкий спад, і за рік жителям Оттави вдавалося збирати менш як 200 тонн паперу.
Відновлення масштабної утилізації
Масштабний збір паперу відновився лише у 1970-х роках. Цього разу жителі Оттави були зацікавлені не в економічній вигоді, а в екологічному аспекті. Екологія міста від діяльності людини з кожним роком лише погіршувалась, тому утилізація відходів стала рішенням номер один у покращенні екологічного стану навколишнього середовища.
Спочатку збір макулатури був тримісячною акцією. Після успішного старту та організації, творці програми вирішили продовжити її ще на рік, а потім – зробили її постійною. Для жителів Оттави у 1970-х роках збирання макулатури стало цілою традицією.
Саме у 1970-х в Оттаві вперше було застосовано перероблення. Зібрану макулатуру продавали компанії, яка займалася її вторинним переробленням, а зібрані кошти від продажу паперу спрямовували до іншого проєкту з перероблення – утилізації пляшок, яка у 1970-х була також вперше застосована.
Як залучали оттавців до збору макулатури?
Програму зі збору макулатури та її утилізації хотіли запровадити у життя міста на постійній основі, але під час її масштабної реалізації виникла проблема. Проблема полягла в тому, що жителі Оттави почали неохоче здавати папір. На момент реалізації проєкт зі збору паперу очікувалася значно вища активність громадян. Люди не зовсім розуміли навіщо їм це необхідно робити, тому уряд усіма способами намагався донести до населення важливість збору паперу та його перероблення. Але все одно, на початку старту програми зі збору макулатури, були суцільні збитки. До старту проєкт, за розрахунками попередніх років очікувалося зібрати досить багато тонн непотрібного паперу, але за підсумком вийшло трохи понад 400 тонн. Це було дуже мало, навіть менше. ніж за часів війни, що спричинило колосальні збитки у розмірі більш ніж 6 тисяч доларів. З іншого боку, було проведено оцінки та виявлено, що ця кількість зібраної макулатури зберегла близько 4 тисяч дерев.
Екообізнаність жителів Оттави у 21 столітті
Через півстоліття з моменту старту масштабної програми зі збирання та перероблення сміття екообізнаність жителів Оттави дуже змінилася. У 21 столітті жителі Оттави не лише збирають папір, а й сортують його, а також думають про збереження дерев, збирають органічні відходи, металеві предмети та пластик. Практично у кожного громадянина, який живе у власному будинку, поблизу є спеціальні баки для збирання цих відходів.
У Оттаві у 21 столітті 93% газет і 90% картону повністю підлягають вторинному переробленню. Переробляються також інші види відходів, але не в такій кількості. Загалом, на звалище потрапляє лише 40% міського сміття, все інше проходить вторинне перероблення. Процес перероблення сміття в Оттаві пройшов довгий шлях становлення, перш ніж став невіддільною частиною життя практично кожного мешканця міста.