Це ім’я знайоме багатьом, адже це канадський китовий біолог, а також постійний вчений Карлтонського університету в Оттаві. Саме він заснував довгострокову дослідницьку програму Домініканський проєкт «Кашалот». Про що він? Який внесок вже зробив біолог Шейн Геро? Більше про це розповість Оттава Name.
Хто такий Шейн Геро?
Чоловік є уродженцем Оттави. Він навчався у Lisgar Collegiate Institute. Далі було навчання в Університету Далгаузі, де він писав дипломну роботу у напряму дослідження кашалотів, а у Шотландському інституті океанів та Орхуському університету отримав стипендії. Варто розглянути детальніше хронологію навчання та роботи біолога з Оттави.
У 2005 році Шейн Геро був магістром біології, закінчив біологічний факультет Університету Далхаузі. У той час він написав дисертацію під назвою «Основи суспільств кашалотів: догляд за телятами». Вже у 2012 році він став кандидатом біологічних наук у тому ж університеті. Він написав дисертацію під назвою «Про динаміку соціальних відносин і голосової комунікації між індивідами та соціальними одиницями кашалотів».
У 2013 році Шейн Геро отримав дослідницьку стипендію MASTS PECRE у Школі біології, Університету Сент-Ендрюс, у Шотландії.
З 2014 до 2016 року біолог з Оттави став науковим співробітником ФНУ Лабораторії морської біоакустики в Орхуському університеті, в Данії, а з 2016 до 2017 років – науковим співробітником ВІЛЛУМ. Після цього він став афілійованим науковим співробітником навчального закладу.
З 2021 року біолог став науковим співробітником Карлтонського університету, у відділі біології.
Домініканський проєкт «Кашалот»
Це довгострокова дослідницька програма, зосереджена на родинах кашалотів, що проживають на території Східного Карибського моря. Починаючи з 2005 року, він провів тисячі годин польових робіт займаючись спостереженнями за загадковими мешканцями океану.
Варто розглянути детальніше дослідницькі інтереси біолога у рамках даного проєкту.
- Соціальні структури та поведінка кашалотів. Біолог встановлює мітки на тваринах, проводить акустичні дослідження та спостереження. Таким чином, вдається зрозуміти, як кашалоти спілкуються, формують групи та передають свою культуру.
- Використання сучасних технологій, а саме машинного навчання та м’якої робототехніки задля вивчення спілкування кашалотів та розшифровки їх мови.
- Ще один напрямок, над яким працює біолог, полягає у збереження кашалотів та їх середовища спілкування. Реалізація цієї мети передбачає співпрацю з урядом, неурядовими організаціями, місцевими громадами. Спільна робота сприяє розробці та впровадженню заходів із захисту цих тварин.
Зйомки у «Секретах китів»
Це чотирьохсерійний серіал на Disney+, який продюсував Джеймс Кемерон. Оповідачем вистав Сігурні Вівер. Ця робота отримала премію Primetime Emmy Award за найкращий документальний або нехудожній серіал.
Шейн Геро надавав експертні поради за кадром, вносив корективи у сценарій, інтерпретував відзнятий матеріал. На його думку, цей серіал має важливе значення, адже завдяки йому люди нарешті звернуть увагу й на океан.
Через пандемію біолог не відвідав особисто церемонію у Лос-Анджелесі, не отримав власної статуетки «Еммі» (її отримав короткий список старших продюсерів). Проте участь у роботі над серіалом принесла біологу з Оттави додаткову популярність. Такий інтерес до своєї особи він зумів спрямувати на важливу для нього справу, тобто Домініканський проєкт «Кашалот».
Шейн Геро зазначав, що цей серіал для нього надзвичайно важливий, він пишається виробничою кампанією. За його словами, серіалу вдалося зберегти історію, яка виникла у науці.
Хто такі кашалоти?
Саме ними захоплюється та досліджує один з провідних фахівців Оттави Шейн Геро. Він прагне допомогти, зрозуміти та зберегти цих дивовижних тварин для майбутніх поколінь.
Кашалоти – це великі мешканці океану. Вони відомі унікальними культурними кодами, соціальними структурами. Відомо й те, що їх життя організоване навколо сімейних груп, тому вони передають свої знання, традиції з покоління в покоління. Шейн Геро виділив такі особливості кашалотів:
- тварини живуть матрилінійними сім’ями. Це означає, що самки очолюють групи, а доньки залишаються з ними на все життя;
- родини об’єднуються традиційно у більші групи, тобто клани, які можуть нараховувати до 100 особин;
- клани кочують просторами океану. У такому ж складі вони шукають їжу та захищаються від хижаків;
- кожна сім’я кашалотів особлива, адже має унікальний культурний код. Він передається через спільний досвід та спілкування, включає в себе знання про місця пошуку їжі, методи полювання, мову спілкування, соціальні норми;
- життєво важливою складовою виживання кашалотів є передача їх культурного коду від одного покоління до іншого;
- одне дитинча у кашалотів може народжуватися кожні п’ять-сім років;
- тварини мають найбільший мозок у світі;
- кашалоти можуть виростати до 15 футів (15 метрів).
Канадський біолог китів Шейн Геро, який вже протягом багатьох років досліджує кашалотів, порівнює їх культурний код з людським. Він неодноразово наголошував на його важливості для виживання та подальшого розвитку, процвітання.
Шейн Геро з’ясував, між родинами кашалотів є спільні та відмінні риси. Наприклад, одні родини частіше співпрацюють з іншими, що можна порівняти з тим, як люди обирають друзів, сусідів. Відмінності можуть бути обумовленими історичним досвідом, доступом до їжі тощо.
Загрози для кашалотів
Біолог висловлює стурбованість тим, наскільки людська діяльність, а також забруднення пластиком, є загрозою для життя кашалотів.
Якщо говорити про вплив людської діяльності, тоді це стосується надмірного вилову риби, кальмарів, які є важливою складовою раціону кашалотів. Шум від судноплавства, інших видів діяльності порушує здатність тварин спілкуватися та знаходити їжу, адже кашалоти спілкуються, орієнтуються за допомогою звукових сигналів.
Забруднення пластиком – це окрема загроза, адже кашалоти можуть помилково прийняти пластикове сміття за їжу. Проковтування пластику призводить до закупорки кішківника, голодування, а в деяких випадках – до смерті.
Шейн Геро вже багато років досліджує життя кашалотів. Він зазначав, що у шлунках тварин, викинутих на берег за останні роки, було знайдено значні обсяги пластику.
Також варто зазначити, що у водах навколо Домініки, а також в інших місцях, кашалоти потрапляють під удари кораблів, вони заплутуються у знаряддях лову, можуть потрапляти під вплив сільськогосподарських стоків. Все вищеперераховане також обмежує шанси на виживання кашалотів.
Шейн Геро наприкінці 2023 року зазначав, що нині залишилося близько 800 000 кашалотів. Уряд Домініки впровадив певні зміни задля уникнення подальшої загибелі кашалотів. Йдеться про створення заповідника та призначення офіцера зі спостерігачами. Таким чином, вдається дотримуватися поваги та правил до китового туризму. Відвідувачі мають змогу плавати з кашалотами, бачити їх з човна, проте в обмеженій кількості. Це приклад конкретний дій, схвалений науковцями та природоохоронцями.
Тож, збереження кашалотів – це не справа однієї людини, це спільна відповідальність. Людям важливо усвідомлювати свій вплив на навколишнє середовище, вживати заходів щодо зменшення використання пластику. Спільними зусиллями можна допомогти цим величним тваринам жити.
Список використаних джерел: