Краса та наповнення Канадського музею природи, який знаходиться у будівлі, схожій на замок, зможе надихнути містян. Заклад розташований за декілька кварталів від Парламентського пагорба в Оттаві. Вирушити у захоплююче дослідження світом природи, де зібрані динозаври, ссавці, мінерали, водні екосистеми, жуки та багато іншого допоможе Оттава Name.
Канадський музей природи
Це добре знайома містянам освітня та наукова установа, а також популярне туристичне місце, яке знаходиться у центрі Оттави. Одразу привертає увагу історична будівля, схожа на казковий замок, де й знаходиться установа. Заклад пишається тим, що досі знаходиться у першій будівлі в Канаді, створеній для розміщення національного музею. Цікавим є те, що офіційна назва будівлі музею така – Меморіальний музей Вікторії. У цій будівлі проходить більша частина виставок та навчальних, інформаційних програм, на які можна окремо записатися, плануючи візит.
Якщо ж говорити про дослідження, колекції та адміністративні операції, то всі вони проходять у Кампусі природної спадщини в Гатіно, Квебек.
Вперше двері Канадського музею природи відкрилися у 1912 році. З того часу співробітники установи почали працювати над розширенням наукових знань, а також над розумінням світу природи.
Організацію відносять до багаторівневих та багатогранних структур, адже до Канадського музею природи входять всесвітньо відомі вчені-дослідники, спеціалісти зі сфери освіти та мультимедіа, колекцій та інноваційні музейні професіонали.
Незвичайна архітектура
Для жителів Оттави на той момент це була химерна споруда, схожа на замок. Головним архітектором та дизайнером Меморіального музею Вікторії став Девід Еварт, а будівлю описували як шотландський баронський дизайн.
Попри вплив європейських стилів, все ж спроєктована будівля змогла міцно вкоренитися у канадській дійсності. Музей став першою громадською будівлею, яка у дизайні поєднувала тварин та рослин. Їх можна помітити у вікнах, зовнішніх стінах та внутрішніх прикрасах. Головний вхід охороняють дві різьблені голови лося.
Про деякі моменти хочеться розповісти більше:
- більша частина фасаду виготовлена із непського пісковика із кар’єру Кемпбелл, Непен (нині Оттава). У 1955-1997 роках приблизно 5% каменю було замінено;
- декоративні елементи виготовлені із гладкого каменю, взятого з кар’єру Воллес, Нова Шотландія;
- сходинки й посадки виготовлені з граніту Stanstead з Квебеку.
Початки музею: короткий історичний екскурс у минуле
- У 1842 році було створено Геологічну службу Канади. Далі дослідники краю почали вивчати не лише геологію, але й збирати зразки флори та фауни.
- Першим директором Геологічної служби став сер Вільям Логан. Чоловік у 1856 році отримав дозвіл на заснування геологічного музею. Заклад мав бути відкритим у будь-який сезонний час для відвідування.
- У 1880 році було відкрито музей у штаб-квартирі в Монреалі. Тут доречно зазначити, що саме сера Вільяма Логана вважають батьком-засновником національних музеїв Канади. У 1880 році The Survey переїздить на ринок Байворд.
- Наступним історичним кроком стало наймання на роботу першого натураліста – Джона Макуна. Чоловіка на той час був 51 рік, він очолив розробку перших природничо-історичних колекцій для музею.
- У 1901 році отримано від Парламенту дозвіл на будівництво майбутнього Меморіального музею Вікторії. Головним архітектором став Девід Еварт. Назва обрана не просто так, адже це була данина пам’яті королеві Вікторії, яка якраз того року закінчила своє 64-річне правління.
- У 1903 році було обрано територію для майбутнього будівництва. Суддя Верховного суду Вільям Стюарт обрав для цього пасовище, площа якого сягала 9 акрів (3,6 гектара землі). Тоді це була околиця Оттави. Через 2 роки розпочалося будівництво, до якого залучили 300 шотландських каменярів. Контракт оцінювали у 950 000 доларів, такою була вартість на той час.
- У 1911 році на четвертому поверсі будівлі Національна галерея Канади вже змогла продемонструвати свої скарби мистецтва, а у 1912 році відкрила свої двері для відвідувачів.
Що було після відкриття?
Будівлю Меморіального музею Вікторії у 1912 році відкрили для відвідування всіх охочих, проте зовсім скоро виникли труднощі, але про це згодом. 20 січня 1913 року відкрилася перша галерея скам’янілостей, а липні – вперше у Канаді було продемонстровано динозавр, гадрозавр, на ім’я Edmontosaurus regalis. Цей експонат захоплює сучасних відвідувачів й досі.
У 1915 році будівля почала просідати. На той час всі будівельні роботи ще не були завершені. Було прийнято рішення зняти вежі музею, адже фундамент просто не зміг би витримати таку вагу.
Відомим орендарем будівлі став Парламент. Збереглися світлини того, як у будівлі музею проходили засідання палати, адже у 1916 році це був штаб уряду Канади після пожежі будівлі парламенту. Уряд чотири роки знаходився та працював саме тут.
1927 році були офіційно розділені Національний музей Канади та Геологічна служба. Попри розділення федеральним урядом, організації все одно залишилися в одній будівлі. А у 1956 році Національний музей Канади поділився на дві філії:
- Національний музей природничих наук, присвячений природничій історії. Йдеться про вивчення природного світу, включно з геологією, палеонтологією, ботанікою та зоологією. Дослідження представлені завдяки великій колекції скам’янілостей, мінералів, тварин, рослин та екосистем Канади;
- Національний музей людини, присвячений історії людства. Основний фокус закладу зосереджувався на вивченні історії та культури людей, особливо корінних народів Канади. Колекції поповнювалися археологічними знахідками, історичними документами, артефактами, етнографічними предметами тощо.
Варто зазначити, що такий поділ відображав те, наскільки швидко зростав інтерес до спеціалізації у наукових дослідженнях та музейній роботі.
Відомі орендарі будівлі
Приблизно половину будівлі музею з 1957 до 1989 року займав Національний музей людини. Після цього періоду він перемістився до свого місця в Гатіно, Квебек, після того, як у 1986 році він став Канадським музеєм цивілізації (сучасна назва з 2014 року – Канадський історичний музей).
У 1959 році Геологічна служба Канади залишила будівлю, як і Національна галерея Канади.
Будівлю меморіального музею Вікторії у 1969 році було закрито для стабілізації проти затоплення. Інфраструктура також потребувала модернізації, необхідно було створити нові галереї. Робота за період 1969-1974 роки коштувала 6 000 000 доларів.
У 1990 році частиною Канадського музею природи стає Національний музей природничих наук, єдиним мешканцем будівлі.
У проміжок з 1995 до 1997 року зовнішню частину музею було повністю очищено та відремонтовано, а у 1997 році – відкрито новий дослідницький та колекційний заклад у Гатіно.
З 2004 до 2010 року проводилися значні будівельно-ремонтні роботи, після чого 22 травня щорічно почали відзначати Міжнародний день біологічного різноманіття.
Як запланувати візит?
Варто заздалегідь спланувати свій візит, забронювавши його. Вхідний квиток платний. Доступні також практичні заняття для допитливих розумів, які підійдуть для будь-якого віку.
У відгуках можна знайти поради туристів та містян стосовно того, щоб планувати провести у музеї як мінімум 2-3 години.
