На територіях Оттави ще в середині 19 століття було збудовано млин. Млин був побудований спеціально для ведення бізнесу, зокрема, помелу крупи та борошна. Він працював за допомогою енергії каналу Рідо. У 21 столітті старовинний об’єкт продовжує працювати: перемелювати пшеницю та кормові культури, крім того, млин став популярним туристичним об’єктом на околицях Оттави, який щорічно відвідує тисячі мешканців міста та гостей країни. Далі на ottawa.name.
Історія млина Оттави
Старий млин Оттави був збудований у невеликому селищі Манотиці у 1860 році. Початкова назва млина звучала як “Млинове підприємство Лонг-Айленда”, після млин був перейменований на “Млин Ватсона”.
У середині 19 століття млин спеціально будували для двох оттавських бізнесменів:
- Мосса Дікінсона, який у 19 будові був дуже успішним експедитором і власником пароплавів, був також відомий завдяки своєму прізвиську “Король Рідо”, крім цього в 1864-1866-х роках він був мером Оттави;
- Джозефа Каррієра, який був успішним бароном лісозаготівельної та пиломатерильної промисловості;
Дікінсон хотів розвинути території села Манотика, зокрема землі, на яких було збудовано млин.
Довгий час на млині займалися перемолом борошна та різних круп. Але після того, як в Оттаві була побудована нова Канадська тихоокеанська залізниця, імпорт пшениці та борошна став в рази дешевшим, ніж самостійне вирощування і перемелювання на млині в Оттаві. Тому, щоб бізнесмени йшли в ногу з часом, вони трохи змінили призначення млина. Млин почали використовувати для перемелювання кормових та посівних культур. Свою роботу млин Оттави здійснював за допомогою енергії каналу Рідо.
Млин у Матоніці був одним із цілого ряду млинів, які були побудовані в Оттаві. Млин мав назву “Млинове підприємство Лонг-Айленда” поки його власниками були Дікінсон і Каррієра. Нову назву – “Млин Ватсона” – він отримав в 1946 році, коли його викупив новий бізнесмен – Гаррі Ватсон. Він став останнім власником млина, який здійснював на ньому промислову діяльність. Після нього, у 1972 році млин викупило Оттавське управління з охорони природи та перетворило його на музей.
Робота млина у 21 столітті
Після того, як “Млин Ватсона” викупила Оттавське управління з охорони природи, об’єкт реконструювали. Зокрема, було відновлено старовинний млин 19 століття, після чого його знову запустили в експлуатацію, але тільки як музейний експонат.
У 2008 році “Млин Ватсона” викупила приватна компанія, яка дала млину друге життя. Зокрема, млин виступає музейним експонатом, центром культурного та освітнього життя громадян Оттави, а також промисловим об’єктом, на якому у 21 столітті досі перемелюють борошно та кормові культури.
“Млин Ватсона”, який знаходиться в Манотиці, є не просто єдиним функціонуючим музеєм в даному районі Оттави, а й єдиним працюючим млином на території всієї Північної Америки. Тут, як у 19 столітті, так і у 21 столітті можна придбати борошно, яке перемелюють безпосередньо на старовинному млині.
Це місце щорічно приваблює тисячі туристів. Як музей млин відкритий для відвідувачів лише у літній період. Крім того, на території млинного комплексу для туристів проводяться різні заходи. Відвідати старовинний млин туристів приваблює історія примари Аннабель. Згідно з легендою, у будівлі млина присутній дух Ене Каррієр – дружини Джозефа Каррієра, одного з перших власників млина. Вона трагічно загинула внаслідок страшної аварії у 1861 році.
У 21 столітті, старовинна “Млин Ватсона” є популярною локацією в Манотиці. Крім того, його образ використовують як символ невеликого селища в Оттаві.